Святе Письмо з розважанням на 2 вересня / УГКЦ

Греко-католицький календар

Св. прор. Самуїла

Послання святого апостола Павла до Коринтян 2 4,1-6.

1. Браття, маючи, як поми­лу­вані, таке служіння, ми не втрачаємо від­ваги.

2. Адже ми, відрікшись таємних га­небних діл, не живемо в лукавстві й не перекручуємо Божого Слова, а через виявлення істини доруча­ємо себе перед Богом кожному люд­­ському сумлінню.

3. Якщо наше Євангеліє закри­те, то воно закрите для тих, які ги­нуть, –

4. для невіруючих, яким бог цьо­го віку засліпив розум, щоби для них не засяяло світло Євангелія слави Хри­ста, а Він – образ Бога.

5. Ми не проповідуємо себе, але Господа Ісуса Христа; ми ж – ваші ра­би через Ісуса.

6. Бог, який сказав: Нехай із тем­ряви засяє світло! – освітив наші серця, щоби просвітити пізнан­ня Бо­жої слави в особі Ісуса Христа.

Євангеліє від Матея 24,13-28

13. Сказав Господь своїм учням: той, хто встоїть до кінця, бу­де спасенний.

14. І це Євангеліє Царства буде про­­повідуватися по всьому світі на свідчення всім народам, – і тоді прийде кінець.

15. Отже, коли побачите гидоту спу­стошення, що знаходиться на свято­му місці, провіщену пророком Да­ниїлом, – хто читає, нехай розуміє,

16. тоді ті, хто в Юдеї, хай втікають у гори;

17. хто на даху, хай не сходить узяти те, що в його домі,

18. і хто на полі, хай не по­вер­та­ється назад узяти свій одяг.

19. Горе ж вагітним і тим, хто году­ватиме грудьми в ті дні!

20. Тож моліться, щоб ваша втеча не сталася взимку або в суботу.

21. Адже тоді буде велике горе, якого не було від початку світу дотепер, і не буде.

22. Коли б не були ті дні вкоро­че­ні, то не спаслася б жодна людина. Але заради вибраних ті дні будуть вкорочені.

23. Тоді, коли хто вам скаже: “Ось тут Христос!” Або: “Там!” – не вірте.

24. Бо постануть лжехристи та лжепророки і будуть чинити великі знамення й чудеса, щоби звести, якщо вдасться, навіть і вибраних.

25. Ось Я попередив вас.

26. Отже, коли вам скажуть: “Ось Він у пустелі!” – не виходьте; “Ось Він у потайних кімнатах!” – не вірте,

27. адже як блискавка виходить зі сходу і з’являється аж на заході, таким буде й прихід Сина Люд­сько­го;

28. бо де буде труп, там зберуться орли.

_______________________________________________________

У Євангелії від Матея Ісус понад 30 разів означує Себе як «Син Чоловічий». Цей образ оснований на тексті з книги пророка Даниїла: «Бачив я в нічних видіннях, аж ось на небесних хмарах ішов ніби Син Чоловічий; дійшов Він до Ветхого Деньми, і приведено Його поперед Нього. 14. І дано Йому владу, славу й царство, і всі народи, племена та язики Йому служили. Влада Його – влада вічна, що не минеться, і царство Його не занепаде ніколи» (Дан 7:13−14). Пророк Даниїл використовує фразу «Син Чоловічий», щоб описати Особу, яка наближається до Ветхого Деньми й отримує вічне Царство (на противагу змаганням володарів усіх інших царств, про яких згадано в Дан 2:37−44 і які представляли тоталітарні та людиноненависницькі імперії). Тут, по суті, йдеться про месіанську фігуру, і тому фраза «Син Чоловічий» згодом стала месіанським титулом. Коли Ісус застосовує його до Себе, то цим засвідчує, що є Месією, інавґуратором та правителем Божого Царства.

Загалом вислів «син чоловічий» (євр. ben ʾādām; арам. bar ʾĕnāš; гр. huios [tou] anthrōpou) − це семітський вираз, який надає індивідуального характеру іменникові «людство», випереджуючи його словом «син». По суті, йшлося про «когось», «певну особу». У Євангелії від Матея цей вислів вживається у трьох основних значеннях: Ісус часто означує Себе Сином Чоловічим, коли мова йде про Його Страсті та смирення (11:19; 12:40; 17:12, 22; 20:28; 26:64); цей вислів підкреслює владу, яку Ісус має на землі (9:6; 12:8, 12:32; 13:37); третя група текстів висвітлює Його майбутній прихід як прославленого Царя, про Якого згадано в Дан 7 (13:41; 16:27–28; 24:27, 30, 37, 39; 25:31). Саме в цьому останньому значенні фраза «Син Чоловічий» вжита у тексті Мт 24:27.

У Мт 24:3 учні звертаються до Ісуса з двома запитаннями: одне стосується зруйнування Храму, а друге – настання παρουσία / parousia (гр. «прихід») та кінця світу, тобто теперішнього віку. Часто словом парусія означували візит царя, або ж його вживали, коли мова йшла про якесь чудо, яке засвідчувало втручання божества. Прихід Сина Чоловічого у славі і кінець світу учні сприймають як подію, що мала відбутися разом зі зруйнуванням Храму, і саме це знаменуватиме настання кінця світу. Однак, як Ісус уже зазначав у притчі про кукіль у пшениці (Мт 13:24−30, 36−43), потрібно розмежовувати прихід Сина Чоловічого у Своєму Царстві і Його прихід у кінці часів, щоб судити. Саме тому учні Ісуса мають виконати свою місію у період між цими двома подіями (тобто між Воскресінням і Його Другим славним приходом).

о.Юрій Щурко

Поділитись в:

Святе Письмо