Святе Письмо з розважанням на 1 вересня / УГКЦ

Греко-католицький календар

Св. муч. Андрея Стратопедарха сотника і тих, що з ним

Послання святого апостола Павла до коринтян 3,4-11.

4. Браття, таку довіру до Бога ми маємо че­рез Христа

5. не тому, що ми спроможні самі со­бою над чимось роздумувати, наче самі від себе, але наша спро­мож­ність — від Бога,

6. який і дозволив нам стати слу­жи­телями Нового Завіту — не бук­ви, але Духа, адже буква вбиває, а Дух оживляє.

7. І якщо служіння смерті, викар­бу­ване буквами на камені, було таке славне, що ізраїльські сини не мо­гли дивитися на обличчя Мой­сея че­рез минаючу славу його обли­ч­­чя,

8. то наскільки славнішим буде служіння Духа!

9. Бо коли служіння осуду — сла­ва, то служіння праведності на­­багато перевершує його в славі.

10. Адже в цьому відношенні не прославилося прославлене — через надмірну славу.

11. Бо коли те, що минає, — слав­не, то набагато більшим є те, що по­стій­­­но перебуває в славі.

Євангеліє від Матея 23,29-39.

Сказав Господь юдеям, що до нього прийшли:

29. Горе вам, книжники та фа­ри­сеї, лицеміри, бо будуєте гроб­ни­ці пророкам і прикрашаєте пам’ят­ни­ки праведникам,

30. і кажете: “Коли б ми жили в дні на­ших батьків, то не були б їхніми спіль­­никами в пролитті крові про­років”!

31. Отак свідчите самі собі, що ви є синами тих, хто вбивав пророків.

32. Тож виповніть міру беззакон­ня ваших батьків.

33. Змії, поріддя гадюче! Як вте­чете від суду геєни?

34. Тому Я посилаю до вас про­ро­ків, мудреців та книжників; з них деяких уб’єте і розіпнете, а де­я­к­их будете бичувати у ваших синагогах і гнати з міста до міста,

35. щоб упала на вас уся кров пра­ведників, пролита на землі: від кро­ві праведного Авеля до крові Заха­рії, сина Варахіїного, якого вбили ви між хра­мом і жертовником.

36. Воістину кажу вам: це все прийде на цей рід.

37. Єрусалиме, Єрусалиме, що вбиваєш пророків і побиваєш ка­мін­ням посланих до тебе! Скіль­ки разів хотів Я зібрати твоїх дітей, як квочка збирає своїх курчат під кри­ла, та ви не захотіли!

38. Ось, залишається вам ваш дім порожнім!

39. Кажу вам: не побачите Мене відтепер, доки не скажете: “Благо­сло­венний, хто йде в Ім’я Господ­нє!”».

________________________________________________________________________________________________

«Єрусалиме, Єрусалиме, що вбиваєш пророків і каменуєш посланих до тебе! Скільки разів хотів Я зібрати дітей твоїх, як квочка збирає курчат своїх під крила, але ви не бажали!». У молитовному зверненні до Бога цар та псалмопівець Давид благав: «Яви Твою предивну милість, Ти, що від ворогів рятуєш тих, хто прибігає під Твою десницю. 8. Хорони мене, як зіницю ока, сховай мене в тіні крил Твоїх 9. від грішників, які на мене насідають» (Пс 17:7−9). Не тільки Давид просив допомоги, але Бог сам часто її пропонував, найповнішою мірою в Ісусі Христі, однак, на жаль, духовно засліплений народ, який дав себе звести сліпим проводирям (Мт 23:16−17, 19, 24), не бажав прийняти Божий захист та допомогу (в. 37).

Духовне засліплення та заскорузлість серця не дали змоги провідникам народу критично осмислити основоположні у стосунках із Богом речі. В іншому псалмі Давид каже: «Справедливість Твоя, як Божі гори, суди Твої, немов глибока безодня; людину й скотину, Господи, спасаєш. 8. Яка дорога, о Боже, Твоя ласка: людські сини під захист крил Твоїх прибігають. 9. Насичуються ситтю дому Твого, потоком солодощів Твоїх їх напуваєш. 10. Бо в Тебе джерело Життя, у Твоїм світлі побачимо світло» (Пс 36:7−10).

Майже за сімсот років до цих сповнених болем слів Ісуса пророк Ісая сказав: «Як реве лев або левеня над здобиччю своєю, і хоча б ціла юрба пастухів зібралася проти нього, крику їхнього не боїться, галасу їхнього не страхається, так Господь сил зійде воювати на гору Сіон і на його пагорб. 5. Як птахи, що літають, розпростерши крила, так Господь сил захистить Єрусалим; захистить, визволить, пощадить і врятує. 6. Вернітесь, о сини Ізраїлю, до Того, проти Кого ви так дуже збунтувалися!» (Іс 31:4−6). Господь справді зійшов на Сіон, але у спосіб, який духовні провідники народу тоді не змогли відчитати. У Сіонській горниці, напередодні Своїх славних Страстей і Воскресіння, Він дав учням Таїнство Причастя Свого Тіла і Крові, щоби вказати, як відбудеться перемога в цій духовній війні, а також скріпити нас у боротьбі Своєю силою, яку зможемо прийняти завдяки вірності Богові та цілковитій любові. Саме через Свої Страсті та Воскресіння Господь сповнив те, про що пророкував Ісая, – як птахи, що літають, розпростерши крила, так Господь захистив, визволив, пощадив і врятував (Іс 31:5).

о.Юрій Щурко

Поділитись в:

Святе Письмо