Ми завжди кудись поспішаємо, однак важливо жити в сьогоденні,- владика Венедикт Алексійчук
10.12.2021
149
Ми завжди кудись поспішаємо, однак важливо жити в сьогоденні, як би в гармонії з усім навколишнім світом, небом, деревами і відчуттям руху. Поспішати – значить нехтувати цим світом, остаточно нехтувати Богом, який стоїть за усім. Та думати тільки про те, чого ще не видно за поворотом дороги.
Якось один китаєць поспішав до одного місця. А супроводжуючий його європеєць зауважив, що вони можуть заощадити двадцять хвилин, якщо сядуть на експрес. Вони так і зробили. Коли вони зійшли з експреса то китаєць, на превеликий подив свого друга, сів на лаву та сказав: “Якщо ми заощадили двадцять хвилин, то можемо дозволити собі посидіти ці двадцять хвилин тут, насолоджуючись краєвидом”. Людина, яка живе реальністю, знає, що вона відчуває, де знаходиться і який зараз час.
Особа свідома, що після її смерті дерева будуть рости, як і раніше, але вона їх уже не побачить, тому вона хоче побачити їх зараз з усією гостротою, на яку здатна.