Святе Письмо з розважанням на 4 вересня / УГКЦ
04.09.2021
565
Греко-католицький календар
Св. муч. Агатоніка і тих, що з ним.
Послання святого апостола Павла до Коринтян 1,3-9.
3. Браття, благодать вам і мир від Бога, нашого Отця, і Господа Ісуса Христа!
4. Завжди дякую моєму Богові за вас і за благодать Божу, дану вам у Христі Ісусі,
5. що в Ньому ви збагатилися всім: усяким словом і всяким знанням.
6. Оскільки свідчення Христа утвердилося у вас,
7. тому вам, які очікуєте з’явлення нашого Господа Ісуса Христа, не бракує жодного дару благодаті.
8. Він і зміцнить вас до кінця бути бездоганними в день Господа нашого Ісуса Христа.
9. Вірним є Бог, який покликав вас до спільності з Його Сином – Ісусом Христом, нашим Господом.
Євангеліє від Матея 19,3-12.
3. Підійшли до Ісуса фарисеї і, випробовуючи Його, запитали: «Чи годиться чоловікові розлучатися зі своєю дружиною з будь-якої причини?»
4. А Він у відповідь сказав: «Хіба не читали ви, що Творець на початку створив їх чоловіком і жінкою
5. І сказав: “Тому залишить чоловік батька й матір і пристане до своєї жінки, і обоє будуть одним тілом.
6. То вже буде не два, а одне тіло”? Отже, що Бог поєднав, людина хай не розлучає».
7. Кажуть Йому: «А чому ж Мойсей звелів дати розвідний лист і її відпустити?»
8. Він каже їм: «Мойсей через вашу жорстокість дозволив вам розлучатися з вашими дружинами; але спочатку так не було.
9. Кажу ж вам, що кожен, хто розлучається зі своєю дружиною, – за винятком розпусти, – і одру
жується з іншою, чинить перелюб; і хто одружується з розлученою, чинить перелюб».
10. Його учні кажуть Йому: «Коли така справа чоловіка з жінкою, то краще не одружуватися».
11. Він же сказав їм: «Не всі розуміють це слово, а лише ті, кому дано.
12. Бо є скопці, що такими народилися з лона матері; є скопці, яких оскопили люди, і є скопці, які задля Царства Небесного оскопили самі себе. Хто може збагнути, нехай збагне».
_________________________________
«Бувають-бо скопці, що з матернього лона такими народились; бувають і скопці, що їх люди оскопили; бувають і скопці, що самі себе оскопили задля Небесного Царства. Хто може збагнути, нехай збагне». У відповідь на тривожне запитання учнів Ісус пояснює, що тривалі стосунки у шлюбі можна зрозуміти та сповнити лише в контексті правильних взаємин у Царстві Божому. Таке розуміння дає Бог, коли ми усвідомлюємо любов нашого Отця, Який постійно прагне повернути Ізраїль як Свою наречену, незважаючи на її невірність (пор. Іс 54:1−8). Діти Царства Божого мають наслідувати свого Отця (Мт 5:48). Однак у Божому плані існують і особливі винятки: скопці з народження (які не можуть давати потомство через фізичні дефекти), скопці, що їх люди оскопили (щоб служити у царському палаці, що було загальноприйнятою практикою на стародавньому Близькому Сході − пор. Єр 29:2; 38:7; Іс 56:3−5), та скопці, які самі такими стали заради Царства Небесного (ті, які утримуються від шлюбних стосунків, щоби проголошувати Царство, як це робив Ісус).
Мабуть, найкращий опис причин, чому Ісус ніколи не був одружений, я знайшов у книжці Хосе Антоніо Паголи (сьогодні католицький єпископ в Іспанії) «Ісус. Історичне наближення»Навівши багато прикладів та порівнянь між життям Ісуса та Його сучасників, він пише, що Ісус повністю присвятив Себе тому, що заполонило Його серце, – Божому Царству. Задля Царства Ісус залишив звичний ритм життя в Назареті, залишив родину, роботу і цілковито віддав Себе служінню заради Царства – часу для приватного життя не залишилося зовсім. У цьому суспільстві майже ніхто Його не розумів, тому часто критикували. Відповідь Ісуса про скопців є відлунням цього нерозуміння та поясненням, задля чого Він провадить таке життя.
Хосе Антоніо Пагола вдається до дуже відважних штрихів та порівнянь. Він каже, що якщо в Ісуса не було дружини, то це не означає, що Він зневажав секс чи применшував цінність сім’ї. Він не одружувався, щоб ніщо не відволікало Його від місії служіння Царству. Він не обіймає дружину, але дозволяє обійняти Себе повіям, які, перебуваючи поруч, віднаходили власну гідність і ставали на дорогу до Царства. Він не цілує власних дітей, але при цьому обіймає і цілує чужих, які приходять до Нього. Він бачить у них живий приклад того, як слід зустрічати Бога. Він не створює власної родини, але намагається створити всеосяжну родину з чоловіків і жінок, які виконують Божу волю. Ісус мав почуття ніжності, Він знав, що таке прив’язаність і дружба, любив дітей і захищав жінок. Просто Він відмовлявся від того, що могло стати перепоною для Його любові вселенського характеру та безумовної віддачі Себе тим, які були позбавлені любові та гідності. Ісус не зрозумів би іншої відмови від подружжя, окрім як заради безмежної любові до Бога та Його найбідніших синів і дочок.